бензогексоній
бензогексо́ній
-ю, ч., фарм.
Лікарський засіб, що його застосовують при спазмах периферійних судин, гіпертонії, гіпертонічних кризах, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунку та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me