берва

бе́рва

-и, ж., діал.

Поперечина, місток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берва — 1. Гребля або земляний насип, що споруджується на березі річки. 2. Місточок над водою або болотистою поверхнею. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. берва — Берва, -ви ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня). Словник української мови Грінченка