берклій
бе́рклій
-ю, ч., хім. Bk.
Штучно добутий радіоактивний хімічний елемент. Використовується для досліджень у ядерній фізиці і радіохімії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берклій — бе́рклій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- берклій — БЕ́РКЛІЙ, ю, ч. Штучно отриманий радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 97. За допомогою ядерних реакцій добуто ще такі елементи: америцій, астат, берклій, плутоній, прометій та інші (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- берклій — бе́рклій, берке́лій штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент сімейства актиноїдів, символ Вк, ат. н. 97. Від назви м. Берклі (Каліфорнія, США). Словник іншомовних слів Мельничука
- берклій — Bk, штучно одержаний (1949, Сіборг (G. T. Seaborg) і співробітники) радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 97; метал. Універсальний словник-енциклопедія