бета-коефіцієнт

бе́та-коефіцієнт

-а, ч.

Показник, який характеризує вплив загальної ситуації на ринку цінних паперів на динаміку ціни окремого цінного паперу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бета-коефіцієнт — рос. бета-коэффициент показник залежності впливу загальної ситуації (кон'юнктури) на ринку цінних паперів від зміни цін на окремі цінні папери, представлені на цьому ринку. Eкономічна енциклопедія