1. Великий тлумачний словник сучасної мови

благочестиво

благочести́во

Присл. до благочестивий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благочестиво — благочести́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. благочестиво — БЛАГОЧЕСТИ́ВО, рел.-церк. Присл. до благочести́вий 1. – Певно, благочестиво живе [о. Палладій] й піснюкає [постить], бо такий захуджений, з лиця такий тихий, такий добрий (І. Словник української мови у 20 томах
  3. благочестиво — БЛАГОЧЕСТИ́ВО. Присл. до благочести́вий 1. — Певно, благочестиво живе [о. Палладій] й піснюкає, бо такий захуджений, з лиця такий тихий, такий добрий (Н.-Лев., III, 1956, 364); Розенберг спантеличено подивився на Слинька. Той благочестиво звів очі до стелі (Шовк., Інженери, 1956, 84). Словник української мови в 11 томах