блаженнійший

блаже́ннійший

-а, -е.

Термін, що використовується у титулуванні служителів церкви.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блаженнійший — блаже́ннійший іменник чоловічого роду, істота у титулуванні служителів церкви Орфографічний словник української мови
  2. блаженнійший — БЛАЖЕ́ННІЙШИЙ див. блаже́нніший. Словник української мови у 20 томах