блискість

бли́скість

-кості, ж.

Властивість світлових приладів або світних та відбивних поверхонь, що полягає в здатності порушувати умови комфортного зору.

Дискомфортна блискість — блискість, що викликає неприємні відчуття, проте не обов'язково погіршує за цих умов видимість.

Сліпуча блискість — блискість, що порушує видимість.