блістр

-у, ч.

Чорнова (неочищена) мідь, що містить 1,5-2% домішок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блістр — блістр іменник чоловічого роду неочищена мідь Орфографічний словник української мови
  2. блістр — [англ. blister (cooper)] чорнова (неочищена) мідь, що містить 1,5 – 2% домішок. Словник іншомовних слів Мельничука