бобовник
бобо́вник
-у, ч.
Чагарник родини трояндових з дрібними плодами; степовий мигдаль, дикий персик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бобовник — Бобовник, -ка м. раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128. Словник української мови Грінченка