богомольний

Значення в інших словниках

1. богомольний — богомо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що богомі́льний. Карпо прикинув таке слiвце, що богомольний Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
3. богомольний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
4. богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах