болотяний
боло́тяний
-а, -е.
Прикм. до болото 1).
|| Багатий на болота; заболочений.
|| Який росте, живе на болоті.
Болотяна черепаха — рід прісноводних черепах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болотяний — боло́тяний прикметник Орфографічний словник української мови
- болотяний — [болот'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- болотяний — БОЛО́ТЯНИЙ, а, е. Те саме, що боло́тний 1. Перед ними відкрилося невелике озеро, густо заросле болотяною травою (Панас Мирний); Се був маленький болотяний пташок, який в нашій підгірській околиці показується дуже рідко (І. Франко); За другим плесом він .. Словник української мови у 20 томах
- болотяний — БАГНИ́СТИЙ (покритий болотами, багнищами; грузький), ТВА́НИСТИЙ, МОЧАРУВА́ТИЙ рідше; БОЛО́ТИСТИЙ, БОЛО́ТЯНИЙ, ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ (про місцевість — багатий на болота). Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли (З. Словник синонімів української мови
- болотяний — Боло́тяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- болотяний — БОЛО́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до боло́то 1. Чоловік з папкою ступав по риштуваннях так, як ходять по болотяних купиннях, щомиті пробуючи грунт під ногами (Руд., Остання шабля, 1959, 25); // Багатий на болота; заболочений. Словник української мови в 11 томах
- болотяний — Болотяний, -а, -е 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії. Словник української мови Грінченка