болящий

боля́щий

-а, -е, заст.

Хворий.

|| у знач. ім. болящий, -щого, ч.; боляща, -щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болящий — боля́щий прикметник арх. Орфографічний словник української мови
  2. болящий — Болючий, хворий, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
  3. болящий — БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона .. буде поміччю і для болящої Мотрі (Панас Мирний); Вертаюсь тут знову до споминів серця болящого (І. Драч); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. болящий — див. хворий Словник синонімів Вусика
  5. болящий — ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Словник синонімів української мови
  6. болящий — БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона.. буде поміччю і для болящої Мотрі (Мирний, IV, 1955, 209); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили. (Шевч., І, 1951, 373). Словник української мови в 11 томах
  7. болящий — Болящий, -а, -е Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115. Словник української мови Грінченка