бонза

Значення в інших словниках

1. бонза — Буддійський жрець, піп [XI] Словник з творів Івана Франка
2. бонза — бо́нза іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. бонза — Священик (буддистський) (переносно) пихатий урядовець Словник чужослів Павло Штепа
4. бонза — БО́НЗА, и, ч. Буддійський священик або чернець у Японії та Китаї. А маги, бонзи і жерці (Неначе наші панотці) В храмах, в пагодах годувались (Т. Шевченко); * У порівн. Сів непорушно, як бонза, і нічичирк (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. бонза — (-и) ч.; крим., жрм; ірон.; заст. Представник номенклатури КПРС. <...> оце кілька днів тому побувала в одного обкомівського бонзи, то — віриш? Після того, що там побачила, моя оселя порівняно з його здається конурою <...> (В. Словник жарґонної лексики української мови
6. бонза — бо́нза (франц. bonze, від япон. бодзу – священик) 1. Буддійський монах у країнах Азії. 2. Переносно – пихатий, зарозумілий службовець. Словник іншомовних слів Мельничука
7. бонза — БО́НЗА, и, ч. Буддійський священик або чернець в Японії і Китаї. А маги, бонзи і жерці (Неначе наші панотці) В храмах, в пагодах годувались (Шевч., II, 1953, 351); *У порівн. Сів непорушна, як бонза, і нічичирк (Письмен, зблизька, 1958, 46). Словник української мови в 11 томах
8. бонза — рос. бонза (фр. bonze, від япон. бодзу — священик) — 1. Буддійський монах. 2. Переносно — пихатий, зарозумілий службовець. Eкономічна енциклопедія