бонна

Значення в інших словниках

1. бонна — бо́нна іменник жіночого роду, істота гувернантка арх. Орфографічний словник української мови
2. бонна — Вихователька, нянька Словник чужослів Павло Штепа
3. бонна — БО́ННА, и, ж., заст. Вихователька, перев. іноземка, яку наймали для дітей у дворянських і буржуазних сім'ях. Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну (М. Коцюбинський); Катруся мала приходити тоді, коли Ядзя захоче з нею побавитись та надоїсть їй французька бонна (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
4. бонна — бо́нна (від франц. bonne – служниця) вихователька дітей в буржуазних або дворянських сім’ях. Словник іншомовних слів Мельничука
5. бонна — ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКА заст., БО́ННА заст., МАДА́М розм., МІС розм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С. Словник синонімів української мови
6. бонна — Бо́нна, -ни; бо́нни, бонн і бо́ннів (ґувернантка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бонна — БО́ННА, и, ж., заст. У дореволюційній Росії — вихователька, переважно з іноземців, яку наймали до дітей у дворянських і буржуазних сім’ях. Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну (Коцюб. Словник української мови в 11 томах