бочок

бочо́к

-чка, ч.

Зменш. до бік 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бочок — бочо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бочок — БОЧО́К, чка́, ч. Зменш. до бік 1. Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим (Марко Вовчок); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  3. бочок — БОЧО́К, чка́, ч. Зменш. до бік 1. Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим (Вовчок, І, 1955, 377); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку, Або на лапки морду клав (Гл., Вибр., 1957, 151). Словник української мови в 11 томах
  4. бочок — Бочок, -чка м. 1) ум. отъ бік. 2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250. Словник української мови Грінченка