браконьєр
браконьє́р
-а, ч.
Людина, що займається браконьєрством.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- браконьєр — браконьє́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- браконьєр — БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством. Він, скромний браконьєр, уранці ятери Таємно витрусив (М. Рильський); Два здоровенні браконьєри понесли здобич до “рафика” (О. Словник української мови у 20 томах
- браконьєр — браконьє́р (франц. braconnier) особа, що займається полюванням і рибною ловлею в недозволених місцях, у заборонений час, відстрілом і виловлюванням тих видів тварин, птахів, риб, що їх за законодавством заборонено здобувати. Словник іншомовних слів Мельничука
- браконьєр — Браконьє́р, -ра; -ньє́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- браконьєр — БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством. Він, скромний браконьєр, уранці ятері Таємно витрусив (Рильський, Поеми, 1957, 217). Словник української мови в 11 томах