бракувальний

бракува́льний

-а, -е.

Стос. до бракування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бракувальний — бракува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бракувальний — БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до бракування. Наявність рисок та слідів мастила від волочіння на поверхні дроту не є бракувальною ознакою (з наук.-техн. літ.); Бракувальна комісія. Словник української мови у 20 томах
  3. бракувальний — БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до бракування. Словник української мови в 11 томах