братуха

Значення в інших словниках

1. братуха — брату́ха іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
2. братуха — див. братець Словник чужослів Павло Штепа
3. братуха — БРАТУ́ХА, и, ч., фам. Брат (у 1, 3 знач.). А братуха встав та й каже: “Стійте, хлопці, підождіть!” (Я. Щоголів); [Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Леся Українка); – Помилились ми з вами, Миколо Сидоровичу. Словник української мови у 20 томах
4. братуха — И, ч. 1. Брат. 2. Звертання до друга або доброго знайомого. Особисто я б тобі за звертання «братуха» в голову заїхав, бо таке звертання носить під собою бажання в момент кинути когось або попустити на гроші, як правило, так звертаються до лохів... Словник сучасного українського сленгу
5. братуха — (-и) ч.; мол. Те саме, що братан. <...> нема ані шеляга, братухо, вибач, не ображайся... (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Зрештою, я зовсім забув про це чудо техніки після того, як перед сном відключив трубку — набридли "братухи", які нескінченно дзвонили Іллі (С. Бортніков, Чистильник). Словник жарґонної лексики української мови
6. братуха — див. брат Словник синонімів Вусика
7. братуха — БРАТУ́ХА, и, ч., фам. Брат (у 1, 3 знач.). А братуха встав та й каже: "Стійте, хлопці, підождіть!" (Щог., Поезії, 1958, 188); [Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Л. Укр., II, 1951, 520); Братуха зібрався вийняти гроші з скрині й перекласти в кошик (Скл., Карпати, II, 1954, 389). Словник української мови в 11 томах
8. братуха — Братуха, -хи м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173. Словник української мови Грінченка