бревіс
бре́віс
-а, ч., муз.
Один із нотних знаків мензуральної нотації; коротка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бревіс — (лат. brevis — короткий) — знак мензуральної нотації, який з XV ст. позначав відносно коротку тривалість звуку. В сучасній нотації позначає тривалість, яка дорівнює двом цілим нотам (див. Додаток III). Словник-довідник музичних термінів