бриючий

бри́ючий

-а, -е.

Який летить низько над земною чи водною поверхнями, горизонтально до них.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриючий — бри́ючий прикметник вживається у сполученні 'бриючий політ' Орфографічний словник української мови
  2. бриючий — (політ) поприземний Словник синонімів Караванського