брундук
брунду́к
-а, ч., діал.
Мотузка, що утримує човен біля берега.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брундук — Брундук, -ка м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.). Словник української мови Грінченка