брязкач

брязка́ч

-а, ч., розм.

Дзвінка монета.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкач — Брязка́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. брязкач — Брязкач, -ча м. Звонкая монета. Словник української мови Грінченка