брязкач брязка́ч -а, ч., розм. Дзвінка монета. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me брязкати брязкотало Значення в інших словниках брязкач — Брязка́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.) брязкач — Брязкач, -ча м. Звонкая монета. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках брязкач — Брязка́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.) брязкач — Брязкач, -ча м. Звонкая монета. Словник української мови Грінченка