будько

будько́

-а, ч., жарт.

Той, хто обіцяє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будько — Будько́, -ка́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. будько — Будько, -ка м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. см. набуватися 3. Словник української мови Грінченка