бука

бу́ка

-и, ж.

1》 За народним повір'ям – страховисько з величезним ротом та довгим язиком, яке забирає неслухняних дітей.

2》 розм. Про відлюдькувату, нетовариську, похмуру людину (зазвичай дитину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бука — Бу́ка: — нахлібник [47] Словник з творів Івана Франка
  2. бука — (-и) ж.; комп. Портативний комп'ютер (ноутбук). Синишин, 24. Словник жарґонної лексики української мови
  3. бука — Невелика мечеть, що знаходилась у міському кварталі (порівн. мезкети, месджід, седжделики). Архітектура і монументальне мистецтво