бука
бу́ка
-и, ж.
1》 За народним повір'ям – страховисько з величезним ротом та довгим язиком, яке забирає неслухняних дітей.
2》 розм. Про відлюдькувату, нетовариську, похмуру людину (зазвичай дитину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бука — Бу́ка: — нахлібник [47] Словник з творів Івана Франка
- бука — (-и) ж.; комп. Портативний комп'ютер (ноутбук). Синишин, 24. Словник жарґонної лексики української мови
- бука — Невелика мечеть, що знаходилась у міському кварталі (порівн. мезкети, месджід, седжделики). Архітектура і монументальне мистецтво