1. Великий тлумачний словник сучасної мови

булькатий

булька́тий

-а, -е, розм.

1》 Який має дуже опуклу поверхню; витріщений, вирячений, лупатий.

2》 Який має лупаті очі; витрішкуватий, лупатий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькатий — булька́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. булькатий — БУЛЬКА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що банька́тий. Карпо, хоч і непоказний з себе.., з товстими оддутими губами, з сірими, як у кота, булькатими очима .. Словник української мови у 20 томах
  3. булькатий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  4. булькатий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
  5. булькатий — БУЛЬКА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мас дуже опуклу поверхню; витріщений, вирячений, лупатий. Карпа, хоч і непоказний з себе.., з товстими оддутими губами, з сірими, як у кота, булькатими очима.. Зате смілий, меткий, проворний (Мирний, І, 1954, 244). Словник української мови в 11 томах
  6. булькатий — Булькатий, -а, -е = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60. Словник української мови Грінченка