бумеранг

Значення в інших словниках

1. бумеранг — бумера́нг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. бумеранг — [бумеиранг] -га, м. (на) -гу/-н'з'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
3. бумеранг — БУМЕРА́НГ, а, ч. 1. Метальна зброя, що має форму зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув. Дивні заплутані фігури, які описує бумеранг у повітрі, можуть здивувати кожного (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
4. бумеранг — бумера́нг (англ. boomerang, з австрал. мов) 1. Бойова й мисливська зброя в Стародавньому Єгипті, Південній Індії, Південно-Східній Азії, у корінних жителів Австралії. Має вигляд серповидної, рідше прямої, дерев’яної метальної палиці. Деякі види... Словник іншомовних слів Мельничука
5. бумеранг — Предмет з дерева, зазвичай у вигляді літери L, якому під час польоту надається одночасно поступовий і обертальний рух (в право-вертикальній площині); б., що не повертається, вживається як мисливська і військова зброя;... Універсальний словник-енциклопедія
6. бумеранг — БУМЕРА́НГ, а, ч. Кидальна зброя австралійських племен, що має форму зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кипув. Дивні заплутані фігури, які описує бумеранг у повітрі, можуть здивувати кожного (Цікава фізика.., 1950, 67). Словник української мови в 11 томах
7. бумеранг — рос. бумеранг (англ. boomerang, з австрал. мов.) — 1. Бойова метальна зброя давніх австралійських народів. Має серповидну конфігурацію. Після метання вона, описавши криву, повертається до метальника. 2. Переносно — недоброзичливі, агресивні, ворожі дії, які обертаються проти того, хто їх спричинив. Eкономічна енциклопедія