бюрко

бю́рко

-а, с., зах.

Письмовий стіл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрко — бюрко (336)<�пол. biurko—письмовий стіл; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. бюрко — бю́рко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. бюрко — Бю́рко. Письмовий стіл. Ваша фотографія дуже живо нагадала мені Гейне. Дякую Вам за неї, я її буду шанувати. Вона стоїть на моїм бюрку завита, так що я її кожну хвилю доторкнутись можу (Коб., Слова..., 262) // пол. biurko — письмовий стіл. Українська літературна мова на Буковині
  4. бюрко — Стіл (писемний) Словник чужослів Павло Штепа
  5. бюрко — БЮ́РКО, а, с., зах. Те саме, що бюро́ 3. Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчають кождий [кожен] свою роботу (І. Франко); Поставлю свічку на бюрко і вийму з шухляди щоденник... (М. Коцюбинський); Лист той був замкнений у мене в бюрку (О. Словник української мови у 20 томах
  6. бюрко — бю́рко письмовий стіл (ср, ст): Марко глянув на ручний годинник і помалу перевів очі на бюрко, закидане книжками, де наверху лежала знята із стіни репродукція портрету Мазепи роботи Масютина (Нижанківський)||бюро Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бюрко — БЮ́РКО, а, с. Зменш. до бюро́ 3. Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчають кождий свою роботу (Фр., IV, 1950, 31); Поставлю свічку на бюрко, і вийму з шухляди щоденник… (Коцюб., II, 1955, 252); Лист той був замкнений у мене в бюрку (Коб., III, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах