білик

бі́лик

-а, ч.

1》 діал. Сталевий різець для очищення шкур.

2》 Самець білки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білик — Білик, -ка м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки. Словник української мови Грінченка