білоччин

бі́лоччин

-а, -е.

Належний, властивий білці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоччин — бі́лоччин прикметник Орфографічний словник української мови