білінгв

білі́нгв

-а, ч.

Той, кому властивий білінгвізм.

Збалансований білінгв — білінгв, який однаково вільно розмовляє обома мовами, якими володіє. **

Незбалансований білінгв — білінгв, який вільніше розмовляє однією з двох мов, якими володіє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білінгв — білі́нгв іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білінгв — БІЛІ́НГВ, а, ч., лінгв. Той, хто володіє двома мовами. Проблема розвитку мовленнєвих умінь і навичок білінгва була предметом дослідження багатьох суміжних наук (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах