біоміцин
біоміци́н
-у, ч.
Лікарський препарат – антибіотик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біоміцин — біоміци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біоміцин — БІОМІЦИ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат ряду антибіотиків. Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- біоміцин — біоміци́н вул. дешеве вино марки “Біле міцне” (Лучук) (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- біоміцин — (-у) ч.; крим., мол. Вино "Біле міцне" і йому подібне. [Руслан:] Чого б це ми раптом забули "біоміцин"! Уся молодість... (В. Діброва, Поетика застілля); Бо стояла епоха "біоміцину". "Плодоягідне" лише починалося (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 62; ПСУМС, 6; ЯБМ, 1, 85. Словник жарґонної лексики української мови
- біоміцин — біоміци́н (від біо... і ...міцин) те саме, що й ауреоміцин. Словник іншомовних слів Мельничука
- біоміцин — БІОМІЦИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат — антибіотик. Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (Наука.., 3, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах