біонічний
біоні́чний
-а, -е.
Стос. до біоніки, який створений або здійснюється на її основі.
||
Біонічна архітектура — архітектура, що використовує закони біології; відповідний напрямок у біоніці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біонічний — біоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- біонічний — БІОНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до біоніки. В Інституті механіки Болгарської академії наук було створено теоретичну біонічну модель руки людини (із журн.); Птахи є одним з важливих об'єктів біонічних досліджень (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- біонічний — БІОНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до біо́ніка. Біонічні дослідження останніх років явно засвідчили перехід до творчого використання в техніці загальних законів керування, властивих живим організмам (Наука.., 10, 1971, 29); Птахи є одним з важливих об’єктів біонічних досліджень (Рад. Укр., 13.I 1967, 4). Словник української мови в 11 томах