біонічний

біоні́чний

-а, -е.

Стос. до біоніки, який створений або здійснюється на її основі.

||

Біонічна архітектура — архітектура, що використовує закони біології; відповідний напрямок у біоніці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біонічний — біоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біонічний — БІОНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до біоніки. В Інституті механіки Болгарської академії наук було створено теоретичну біонічну модель руки людини (із журн.); Птахи є одним з важливих об'єктів біонічних досліджень (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. біонічний — БІОНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до біо́ніка. Біонічні дослідження останніх років явно засвідчили перехід до творчого використання в техніці загальних законів керування, властивих живим організмам (Наука.., 10, 1971, 29); Птахи є одним з важливих об’єктів біонічних досліджень (Рад. Укр., 13.I 1967, 4). Словник української мови в 11 томах