біржовий

біржови́й

-а, -е.

Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум.

|| Який здійснюється на біржі.

Біржова інтервенція — втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.

Біржова котирувальна комісія — орган біржі, який виявляє та публікує курси цінних паперів або ціни товарів, що знаходяться в обігу на біржі.

Біржова операція — дії, що їх здійснюють брокери/дилери та/або фахівці біржі в процесі укладання біржової угоди.

Біржова паніка — найгостріший період біржової кризи, що характеризується різним падінням курсів акцій.

Біржова позиція — співвідношення між зобов'язаннями на підвищення та зобов'язаннями на зниження, що склалося на даний момент.

Біржова послуга — послуга, що надається клієнтам біржою або членами біржі для задоволення їх потреб, пов'язаних з біржовою торгівлею.

Біржова премія — заздалегідь узгоджена неустойка, яку при терміновій угоді покупець акції сплачує продавцю, якщо у день розрахунку відмовляється від операції.

Біржова рада — орган управління біржею.

Біржова сесія — тимчасовий інтервал біржового дня, протягом якого укладаються угоди.

Біржова спекуляція — угоди на біржі з цінними паперами або товарами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами у момент укладення та виконання угоди.

Біржова торгівля — торгівля товарами, валютою та цінними паперами за посередництва бірж.

Біржова угода — зареєстрований біржою договір (угода) про купівлю-продаж.

Біржова фірма — фірма, яка купила членство біржі і бере участь у роботі біржі як самостійна організація.

Біржова ціна — ціна товарів, що реалізуються через біржу.

Біржова яма — ділянка приміщення біржі, підлога якої знаходиться на більш низькому рівні, ніж підлога усього залу; місце, де дозволено укладати біржові угоди членам біржі.

Біржове брокерське місце — засвідчене володінням акцією акціонера біржі чи іншим способом, право на здійснення біржової торгівлі.

Біржове законодавство — система нормативних актів, які регулюють діяльність бірж.

Біржове замовлення — визначений правилами біржі письмовий або усний спосіб оголошення брокером/дилером відкритої пропозиції на купівлю чи продаж цінних паперів.

Біржове зведення — а) документ, в якому повідомляються дані про угоди по зареєстрованим цінним паперам на фондовій біржі; б) стрічка тикера, в якій повідомляється про угоди, зареєстровані на біржі.

Біржове зібрання — робочий сеанс членів біржі, протягом якого укладаються угоди з купівлі-продажу.

Біржове кільце (ринг) — а) ф'ючерсний ринок (особливо, коли мається на увазі будівля біржі); б) п'ятихвилинні періоди, протягом яких ведеться торгівля кожним окремим металом на Лондонській біржі металів.

Біржове котирування — реєстрація біржовими органами курсів цінних паперів.

Біржове мито — плата, що її стягує біржовий комітет з членів та відвідувачів біржі за право укладання біржової угоди.

Біржовий аукціон — форма продажу товарів на біржі, за якою вихідною є ціна, що її призначає продавець, а товар дістається покупцеві, який запропонував найвищу ціну.

Біржовий бум — різке, короткочасне підвищення курсу цінних паперів, валюти на біржі.

Біржовий бюлетень — періодичний інформаційний орган біржі, який повідомляє про стан справ з купівлею-продажем цінних паперів та валюти.

Біржовий відвідувач — особа, яка не є членом біржі, але допущена за рішенням біржового комітету до здійснення біржових операцій.

Біржовий індекс — середній показник біржової активності, який узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час.

Біржовий комітет (рада) — постійний орган біржі, який відає її поточними справами.

Біржовий контракт — договір про виконання угоди щодо поставки біржового товару проти оплати коштів.

Біржовий крах — раптове різке падіння курсів цінних паперів на біржі, що викликає біржову паніку.

Біржовий курс — продажна ціна цінного паперу, що знаходиться в обігу на біржі.

Біржовий маклер — працівник, службовець біржі, який входить до складу її персоналу і веде торги.

Біржовий нотаріус — особа, яка засвідчує угоди та інші документи, що відносяться до біржового обігу.

Біржовий обіг — обсяг угод з цінними паперами або товарами, що були здійснені на біржі за певний період.

Біржовий податок — податок на біржовий обіг.

Біржовий прибуток — дохід від торгівлі цінними паперами на фондовій біржі.

Біржовий товар — не вилучений з обігу товар певного роду та якості.

Біржові брокери — службовці або представники організацій – членів товарної біржі та біржових посередників, а також незалежні брокери.

Біржові заборони — заборонені на біржі види діяльності, які можуть впливати на ціни.

Біржові посередники — брокерські фірми, брокерські контори та незалежні брокери.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біржовий — біржови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біржовий — БІРЖОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до бі́ржа 1. Спілка бірж – не монополіст, а координатор, інформатор, свого роду мозок усієї біржової структури (з газ.); Біржове будівництво в Україні. 2. Який стосується роботи на біржі, пов'язаний із нею. Біржова діяльність; Біржові торги. Словник української мови у 20 томах
  3. біржовий — Біржови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. біржовий — БІРЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бі́ржа 1. Біржовий крах; // Який здійснюється на біржі. Він [Колінз] з головою пірнув у біржові спекуляції (Рибак, Час.., 1960, 333). Словник української мови в 11 томах