бісмут
бі́смут
-у, ч.
Bi. Проста речовина – сріблясто-сірий легкотопкий метал із рожевуватим відблиском. Досить пасивний. Складник легкотопких стопів, припоїв, бабітів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісмут — Висмут — bismuth — *Wismut — хімічний елемент, символ Вi, ат. н. 83; Ат. м. 208,980.; сріблясто-рожевий метал. Вміст Б. в земній корі 1,7х10-5мас.%. Відомо понад 100 мінералів Б. Осн. пром. значення мають самородний бісмут, бісмутин і сульфосолі... Гірничий енциклопедичний словник
- бісмут — БІ́СМУТ див. ві́смут. Словник української мови у 20 томах