бісмутит

бісмути́т

-у, ч.

Сіль, у якій Бісмут у ступені окиснення +3 входить до складу її аніону.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісмутит — бісмути́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бісмутит — Висмутит — bismuthite — Bismuthite – карбонат бісмуту шаруватої будови. Склад: Bi2[O2CO2]. Сингонія тетрагональна. Утворює порошкоподібні та землисті маси. Густина 6,1-7,7. Тв. 2,5-3,75. Риска сіра. Продукт вивітрювання бісмутину. Гірничий енциклопедичний словник
  3. бісмутит — БІСМУТИ́Т див. вісмути́т. Словник української мови у 20 томах