бісміт

бісмі́т

-у, ч.

Мінерал; м'які сірувато-зелені, солом'яно-жовті або білі кристали у вигляді порошкуватих, лускуватих і землистих мас.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісміт — Бисмит — bismite — Bismit – 1) Мінерал, триоксид вісмуту. Склад: Bi2O3. Сингонія моноклінна. Густина 8,6. Масивні аґреґати, кірочки. Колір сірувато-зелений до жовтого. Продукт окиснення бісмутових руд. Зустрічається в Калаві (Болівія). 2) те ж саме, що й бісмут самородний. Гірничий енциклопедичний словник
  2. бісміт — БІСМІ́Т див. вісмі́т. Словник української мови у 20 томах