вагівниця
вагівни́ця
-і, ж.
Те саме, що вага 5).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагівниця — вагівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вагівниця — ВАГІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що ва́ги. Прибулих .. бачив комірник. Стоячи біля вагівниці, він стежив за кожним їхнім рухом (А. Шиян); Стоять під муром біленькі вуличні терези, привітний дідок сидить коло них, запрошує галантним жестом Чередниченка... Словник української мови у 20 томах
- вагівниця — ВАГА́ (прилад для зважування), ВА́ГИ, ВАГІВНИ́ЦЯ, ВАЖНИ́ЦЯ заст.; ТЕРЕЗИ́ (перев. важільні ваги). Виробництво ваг іде (С. Воскрекасенко); Електронні ваги; Він стояв біля вагівниці (А. Шиян); Батько мене важив на десятичній важниці (О. Словник синонімів української мови
- вагівниця — ВАГІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що вага́ 5. Прибулих ..бачив комірник. Стоячи біля вагівниці, він стежив за кожним їхнім рухом (Шиян, Партиз. край, 1946, 55). Словник української мови в 11 томах
- вагівниця — Вагівниця, -ці ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140. Словник української мови Грінченка