валгалла

валга́лла

-и, ж.

У давньоскандинавській міфології палац бога Одіна, рай для загиблих лицарів, де вони проводять час у безперервних розвагах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валгалла — валга́лла, вальга́лла (старосканд. Valholl – палац загиблих) у давньоскандінавській міфології палац бога Одіна, рай для загиблих лицарів, де вони проводять час у безперервних розвагах. Словник іншомовних слів Мельничука