валідність

валі́дність

-ності, ж.

1》 Властивість за знач. валідний.

2》 Обґрунтованість і адекватність дослідницьких інструментів (операціоналізованих понять, вимірювальних операцій та експериментів). Валідність тесту.

Апріорна валідність — попереднє, інтуїтивне оцінювання змістової валідності тесту.

Внутрішня валідність — неформальна процедура, що її використовують для визначення валідності тесту.

Змістова валідність — оцінювання валідності інструмента тестування, засноване на детальному дослідженні змісту пунктів тесту.

Інкрементна валідність — поняття, що означає кількість додаткової, валідної інформації, що її одержують за допомогою тесту.

Конгруентна валідність — метод встановлення валідності нового тесту.

Консенсуальна валідність псих. — неформальна процедура для оцінювання валідності, заснована на певній угоді (консенсусі) якомога більшої кількості людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валідність — Обгрунтованість і адекватність дослідницьких інструментів (операціоналізованих понять, операцій вимірювання і експериментів). англ. validity; нім. Validität f=; рос. валидность. Словник із соціальної роботи
  2. валідність — ВАЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж., книжн. Достовірність, надійність інформації. Валідність отриманих експериментальних даних у дослідженні забезпечувалася використанням статистичних методів оброблення на комп'ютері (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. валідність — рос. валидность (фр. valide — законний, дійсний) — ознака надійності, чинності вихідної інформації, яка використовується в економічних дослідженнях: реальність інформації, відсутність у ній помилок, можливих через неточність вибраної методики збирання та обробки даних. Eкономічна енциклопедія