вартник ва́ртник -а, ч., зах. Вартовий. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me вартний вартно Значення в інших словниках вартник — див. вартовий Словник синонімів Вусика вартник — Вартник, -ка м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках вартник — див. вартовий Словник синонімів Вусика вартник — Вартник, -ка м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193. Словник української мови Грінченка