вбавлений

вба́влений

і убавлений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вбавляти, убавляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбавлений — вба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вбавлений — ВБА́ВЛЕНИЙ див. уба́влений. Словник української мови у 20 томах