1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ввалювати

вва́лювати

(увалювати), -юю, -юєш, недок., ввалити (увалити), ввалю, ввалиш, вваляти (уваляти), -яю, -яєш, док.

1》 перех.Вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь.

2》 неперех., розм. Те саме, що ввалюватися 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввалювати — вва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ввалювати — ВВА́ЛЮВАТИ (УВА́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВВАЛИ́ТИ (УВАЛИ́ТИ), ввалю́, вва́лиш, док. 1. що. Вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь. Ось уже ввалили величезний ботюк [колоду] у корито. Біле, з кори обдерте, смолисте, дерево блискотить до сонця (І. Словник української мови у 20 томах
  3. ввалювати — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. ввалювати — ВВА́ЛЮВАТИ (УВА́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВВАЛИ́ТИ (УВАЛИ́ТИ), ввалю́, вва́лиш, док. 1. перех. Вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь. Ось уже ввалили величезний ботюк у корито. Біле, з кори обдерте, смолисте, дерево блискотить до сонця (Фр. Словник української мови в 11 томах