ввірчувати
вві́рчувати
(увірчувати), -ую, -уєш, недок., ввертіти (увертіти), вверчу, ввертиш, док., перех.
Обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввірчувати — вві́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ввірчувати — ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВВЕРТІ́ТИ (УВЕРТІ́ТИ), вверчу́, вве́рти́ш, док., що. Те саме, що вкру́чувати¹. Доктор Рудольф із хитро-хижою посмішечкою ввірчує скло в чорний апарат і хитає головою: будь ласка, маєте Сонячну машину! (В. Словник української мови у 20 томах
- ввірчувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док. Словник синонімів української мови
- ввірчувати — ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВВЕРТІ́ТИ (УВЕРТІ́ТИ), вверчу́, вверти́ш, док., перех. Обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло. Словник української мови в 11 томах