величавий

велича́вий

-а, -е.

1》 Який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками викликає почуття поваги, певної урочистості.

|| Сповнений урочистості.

2》 Який тримається з великою гідністю, гордовитістю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величавий — велича́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. величавий — Величний, пишний, святочний, див. помпезний Словник чужослів Павло Штепа
  3. величавий — ВЕЛИЧА́ВИЙ, а, е. 1. Який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками і т. ін. викликає почуття поваги, певної урочистості. Ген місяць видом величавим з-поза тополь зирнув у сад (М. Словник української мови у 20 томах
  4. величавий — ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Словник синонімів української мови
  5. величавий — ВЕЛИЧА́ВИЙ, а, е. 1. Який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками викликає почуття поваги, певної урочистості. Ген місяць видом величавим з-поза тополь зирнув у сад (Стар., Поет. тв. Словник української мови в 11 томах