верклюг

верклю́г

-а, ч., зах.

Пристрій для підвішування казанка над вогнем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верклюг — Верклюг, -га м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ... Словник української мови Грінченка