вершак

верша́к

-а, ч., зах.

Верхня частина дерева.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершак — див. вершина Словник синонімів Вусика
  2. вершак — Вершак, -ка м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176. Словник української мови Грінченка