ветуля
вету́ля
-і, ж., зах.
1》 Однорічна коза.
2》 Вівця з першим ягням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ветуля — Ветуля, -лі ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230. Словник української мови Грінченка