вивертень

Значення в інших словниках

1. вивертень — ви́вертень іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. вивертень — ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево. Хруснула десь гілка, крикнув готур, з-під вивертня зірвалася й пострибала до гори серна (У. Самчук). Словник української мови у 20 томах
3. вивертень — ВИ́ВЕРТЕНЬ розм. (повалене вітром дерево), ВИ́ВЕРТ діал. Зусиллям розпуки перескакував я звалені виверти (І. Франко). Словник синонімів української мови
4. вивертень — Ви́вертень, -вертня, -тневі; -тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вивертень — ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево. *Образно. Життєдайний Жовтень Пройшов борвієм, грозами над краєм, Покривши землю вивертнями, корчем, І наново крислатими садами (Вирган, Квіт. береги, 1950, 13). Словник української мови в 11 томах
6. вивертень — Ви́вертень, -тня м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21. Словник української мови Грінченка