видітися

ви́дітися

-диться, недок., розм.

Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися.

|| безос. Здаватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видітися — ви́дітися дієслово недоконаного виду уявлятися, маритися розм. Орфографічний словник української мови
  2. видітися — ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Те саме, що ба́читися. То лиш від нього залежить, а не від неї, чи він схоче з нею видітися, чи ні (Л. Мартович); – З вітцем видівся? – Не-не хоче він! – крикнув Мах (І. Білик); Не хутко те буде... Чи й буде, чи ні?... Словник української мови у 20 томах
  3. видітися — ВВИЖА́ТИСЯ (УВИЖА́ТИСЯ) кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ рідше, ПРИВИЖА́ТИСЯ рідко, УЗДРІВА́ТИСЯ (ВЗДРІВА́ТИСЯ) рідко, ВИ́ДІТИСЯ розм., МРІ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. видітися — ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися. Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. видітися — Ви́дітися, -диться гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. І. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. ви́диться мені. Кажется мнѣ. Словник української мови Грінченка