видітися
ви́дітися
-диться, недок., розм.
Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися.
|| безос. Здаватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видітися — ви́дітися дієслово недоконаного виду уявлятися, маритися розм. Орфографічний словник української мови
- видітися — ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Те саме, що ба́читися. То лиш від нього залежить, а не від неї, чи він схоче з нею видітися, чи ні (Л. Мартович); – З вітцем видівся? – Не-не хоче він! – крикнув Мах (І. Білик); Не хутко те буде... Чи й буде, чи ні?... Словник української мови у 20 томах
- видітися — ВВИЖА́ТИСЯ (УВИЖА́ТИСЯ) кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ рідше, ПРИВИЖА́ТИСЯ рідко, УЗДРІВА́ТИСЯ (ВЗДРІВА́ТИСЯ) рідко, ВИ́ДІТИСЯ розм., МРІ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- видітися — ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися. Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- видітися — Ви́дітися, -диться гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. І. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. ви́диться мені. Кажется мнѣ. Словник української мови Грінченка