викомарювати
викома́рювати
-юю, -юєш, недок., перех., розм.
Робити щось дивовижне, незвичайне.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викомарювати — викома́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- викомарювати — див. пустувати; танцювати Словник синонімів Вусика
- викомарювати — ВИКОМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Робити щось дивовижне, незвичайне. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі (Донч., III, 1956, 94); Ти ж подивись, ти, кримська ніч, що ти з людьми викомарюєш? (Вишня, І, 1956, 198). Словник української мови в 11 томах